З дитячим кіно у нас завжди були негаразди, і «Країна добрих діточок» не виняток. Нудотно, натужно, занадто серйозно, і при цьому зіграно в гірших традиціях дитячих ранків

Купити
квиток

Країна гарних діточок (2013) /

пригоди / сімейний

Режисер: Ольга Каптур

У ролях: В’ячеслав Манучаров, Ірина Пегова, Тимофій Трибунцев, Володимир Грамматіков, Наталія Селезньова

5
оцінка

Напередодні новорічної ночі дівчинка Саша особливо неслухняних, вона пустує і вередує, в той час як тато останній день працює, мама з бабусею готують, а дід спить. З боєм курантів дорослі бажають замість Сашка гарну дівчинку, і їх бажання збувається – на місце дівчинки приходить її заміна, а сама Саша відправляється в Країну добрих діточок на «перевиховання». От тільки життя в цьому ідеальному світі для неї зовсім нестерпна, дитина не може винести такої кількості правил і розпоряджень. Саша шукає дорогу з Країни хороших діточок додому, а її кращі друзі кіт і пес вирушають на пошуки зниклої господині.

Кадр з фільму «Країна добрих діточок»

Сценарист Ганна Старобинец чотири роки тому виступила співавтором сценарію казкового дитячого фільму «Книга майстрів»

Дитяче кіно – один з найбільш складних жанрів. У ньому мають поєднуватися самі немислимі речі: мораль повинна поєднуватися з яскравими характерами, кіно повинно бути динамічним, але зрозумілим, вітається гротеск і пишність декорацій і костюмів, але при цьому ні в якому разі не можна перегравати і скочуватися у відверту фальш. Діти чітко відчувають ставлення до себе як до глядачів і підходять до адресованому собі кіно багато суворіше дорослих. На жаль, сучасне російське кіно не може похвалитися якимись значними успіхами на ниві дитячого кінематографу, якщо в анімації справи йдуть обнадійливо, то в ігровому кіно – повний швах! За дітей брався Disney, але обламав зуби на «Книгу майстрів», пробували розширити аудиторію Enjoy Movies, але «Карлсон» зазнав такої обструкції, що хоч плач, а «Реальну казку» і «Казка. Є!» взагалі поминати всує небажано.

Кадр з фільму «Країна добрих діточок»

На такому тлі одна лише спроба Ольги Каптур вийти в поле, заросле бур’янами, і почати його обробляти заслуговує поваги. Але є щось більше в «Країні хороших діточок», ніж одна тільки сміливість спроби? На жаль, хвалитися особливо нічим.

Кадр з фільму «Країна добрих діточок»

Першим ділом, що «Країна» – картина надзвичайно дитяча, як не дивно це прозвучить. Радянська класика і голлівудські зразки давно привчили до того, що дитяче кіно зовсім не обов’язково повинен працювати тільки на свою головну аудиторію. Дорослих залучали і акторами, і вкрапленнями особливого гумору, не завжди зрозумілого дитячої аудиторії, і часом таким захоплюючим сюжетом, яким пишався б і дорослий бойовик чи трилер. Але «Країна» від такого шансу розширити аудиторію свідомо відмовляється, з перших кадрів вибираючи нарочито сюсюкающие інтонації. Боюся, дорослим на сеансі такого фільму буде не менш нудно, ніж п’ятирічним дітям на «Відступників» Скорсезе.

Кадр з фільму «Країна добрих діточок»

В музичному номері персонажа В’ячеслава Манучарова озвучує Філіп Кіркоров

Відкинувши «вікової» баласт, «Казка» не обтяжує себе акторськими роботами – виконавці дорослих ролей включають режим «ранок у Тюгу» і з акторів як мінімум талановитих перетворюються у нещирих, нудних, пережимающих дилетантів, немов перший раз знаходяться в кадрі. Якщо Андрію Кайкову і В’ячеславу Манучарову це можна пробачити – їх телетворчество недалеко пішло, то Наталя Селезньова, Володимир Грамматіков, Дмитро Назаров виглядають в такій обстановці досить безглуздо.

Кадр з фільму «Країна добрих діточок»

Не менш сумно йдуть справи з гумором. Я, на превеликий жаль, дивився фільм в дорослій аудиторії, а тому не можу фактами підтвердити відсутність або наявність у залі глядацького дитячого сміху, але те дитяче, що (сподіваюся) залишилося в мені, посміхнутися не потрудилося жодного разу. Весь гумор укладається в досить натужні геги, якими розсмішити складно навіть дитячий сад. Не кажучи вже про те, щоб зробити подарунок дорослим, які змушені перебувати зі своїми чадами в кінозалі добрі 80 хвилин. Єдиний привіт – алюзія життя, спогадів і вчинків героя Манучарова на сучасну політичну життя. Та й то, треба дуже сильно нудьгувати, щоб почати займатися такими компаніями в мотивах простакуватого персонажа.

Але зовсім кепські справи у фільмі в сюжету і моральної складової. Стати частиною дії неможливо з тієї простої причини, що «Країна добрих діточок» – це такий дивний перевертиш. Починаючи з того, що батьки раптом вирішують розлучитися зі своєю дитиною, і закінчуючи тим, що титульна країна чомусь видається таким собі трудовим табором. Можна лише здогадуватися, чи хотіли автори показати, що легка непосидючість дитини або його примхи – явище природне, або намагалися переконати, що ідеальних дітей не існує. Не вийшло ні те, і інше – історія вийшла цікавою лише для самого молодшого віку, такого, коли мораль з екрана ще не зчитується. Іншим доведеться годуватися дивними персонажами, сумнівними операторськими прийомами і головним бичем нашого дитячого кінематографа – «покаліченими» «Ералашем» дітьми, абсолютно не пристосованими для гри в кіно.

Дивіться в кіно з 19 грудня.

Залишайтеся з нами на зв’язку і отримуйте свіжі рецензії, збірки і новини про кіно першими!

Яндекс Дзен | Instagram | Telegram | Твіттер

88

Читайте також


11.02.2019
Катерина Карслиди, Film.ru

У перших рядах

У найближчі кілька місяців (до самого літнього затишшя) розклад кінотеатрів у буде дуже насичене: тут вам і «Шазам» з «Месниками», і новинки з незалежних…

25.12.2013
Борис Хохлов, Film.ru

Новинки відео за тиждень 23-29.12.2013

Одомашнена кіно

Новини по темі

11.12.2013
Визначилися імена переможців!
20.11.2013
А також саботажник Арні, кіт Багет і Зоряне пиво