Неоднозначна, але заслуговує заохочення спроба повернути розважального кіно виховну складову

Купити
квиток

12 місяців (2013) /

комедія

Режисер: Олександр Баршак

У ролях: Іван Дорн, Артур Смольянінов, Катерина Гусєва, Максим Віторган, Армен Джигарханян

6
оцінка

Маша вже рік як живе в Москві, а щастя все немає. І з роботою якась дурниця – доводиться заробляти діджеєм в караоке-барі, і в особистому житті все складно і ніякої визначеності, і навіть з мрією доводиться розлучитися – прослуховування у музичного продюсера Маша проспала. Допомогти може тільки диво, і тут на допомогу дівчині приходять казкові 12 місяців, які можуть виконати шість її бажань. Список складений моментально – груди, шубу, зарплату, вічну любов, стати зіркою і жити окремо від своїх галасливих родичів. Прості бажання, але навіть вони можуть спричинити найжахливіші наслідки. Щоб врятувати своїх близьких і повернути справжню любов, Маша тепер сама повинна стати «чарівницею» і безкорисливо виконати бажання одинадцятирічного школяра.

Кадр з фільму “12 місяців”

Ми звикли підходити до вітчизняного кіно зі всією строгістю, часто вимагаючи від нього відповідності сучасним світовим стандартам або радянським минулим. На жаль, давно пора визнати, що в кінематографі масовому наші режисери і актори поки помітно відстають від своїх попередників тридцятирічної давності, і від зарубіжних колег, але навіть тут є тенденції до зростання і надія на краще.

Кадр з фільму “12 місяців”

«12 місяців» дивують, і приємно дивують. Не надто активно рекламована і досить невиразно орієнтована, ця картина цілком може стати яскравим доказом того, що кіно не обов’язково має бути плоским і безідейним, щоб тільки смішити і розважати. Воно може ще і вчити чи хоча б промовляти істини, які раніше були без слів зрозумілі кожному, а зараз трохи поистрепались і вимагають капітального ремонту.

Кадр з фільму “12 місяців”

Прийняли участь у зйомках фільму хокеїсти Ілля Ковальчук та Євген Малкін відмовилися від своїх гонорарів – всі гроші, що належать їм за участь у картині, були спрямовані на благодійність

У радянський час шкільні канікули на телебаченні рясніли казками, фільмами або мультиками, де культивувалися поняття дружби, взаємодопомоги, відповідальності за свої слова і вчинки. Тоді це здавалося не завжди доречним, але така «накачування» працювала – найяскравіших героїв знали напам’ять, а вчинки персонажів «Пригод Електроніка», «Кортика» або «Гостя з майбутнього» були зрозумілі кожному школяреві. «12 місяців» йде саме по цьому «підліткового» шляху, по суті, будучи таким собі міксом з однойменної казки Маршака, «Квіточки-семицветика» і «Казки про рибака і рибку» Пушкіна. Як і в старих радянських фільмах, картина декларує прописні істини – що людина сама може виконати майже всі свої мрії, що потрібно берегти своїх рідних і близьких, дорожити кожною хвилиною, проведеної з ними, вірити в себе і свої сили, вміти дружити, стояти за себе і підставляти плече друга. І фільм з цих цеглинок будує цілком симпатичний кінематографічний замок, трохи наївний, місцями дуже дитячий, часом потужному дурний, але пронизаний добротою і справжнім щирим бажанням зробити щось вартісне. В героїню дійсно починаєш вірити, і початкові її помисли зрозумілі, розвиток очевидно, обов’язкове «перевиховання» цілком органічно вплетено в казковий сюжет.

Кадр з фільму “12 місяців”

Прем’єра фільму «12 місяців» в підмосковному Королеві стала початком циклу заходів по просуванню національного кіно, метою яких є створення кінофестивалю «Підмосковні вечори» на території Московської області

І все-таки, при всій райдужності описаного прагнення авторів створити нову казку для дорослих і дітей, не можна не вказати на промахи і недоліки картини. В першу чергу ріже око вихід історії, явно розрахована на аудиторію середнього школяра, на рівень як мінімум 16+. Ну невже необхідно було одним з бажань робити розмір грудей? Жіночу красу, особливо підліткові сумніви щодо неї, можна було обіграти набагато тонше. Чи варто було так багато уваги приділяти набагато більш дорослим проблем, ніж це необхідно глядачам того віку, коли про дружбу і почуття відповідальності ще має сенс розповідати, коли моральні принципи і людські переконання ще можна формувати? Ні, зрозуміло, що автори перестраховуються і хочуть залучити в кінотеатр не стільки дітей, яким мораль картини придалася б, скільки їх батьків. Але фільм не втратив би нічого, якби трохи збавив фіксацію на жіночих принадах.

До речі, про жінок. Обов’язково потрібно відзначити дебют виконавиці головної ролі Алесы Качор, нові обличчя в нашому кіно не завжди настільки яскраво заявляє про себе. Звично гарні в своїх ролях: Максим Віторган, Катерина Гусєва, Артур Смольянінов, Армен Джигарханян. З гумором у картині порядок, він вдало поєднує і зрозумілі школярам фенечки, і більш дорослий іронічний стьоб. А головне – фільм абсолютно беззлобний, що за теперішніх часів вже досягнення. Якщо розглядати «12 місяців» як крок на шляху становлення масового вітчизняного кінематографа, то це широкий, твердий крок у правильному напрямку. Нехай цей крок трохи черпнув бруду, але це можна пробачити. Авансом, сподіваючись на майбутні звершення.

Дивіться в кіно з 5 вересня.

Залишайтеся з нами на зв’язку і отримуйте свіжі рецензії, збірки і новини про кіно першими!

Яндекс Дзен | Instagram | Telegram | Твіттер

126

Читайте також


11.02.2019
Катерина Карслиди, Film.ru

У перших рядах

У найближчі кілька місяців (до самого літнього затишшя) розклад кінотеатрів у буде дуже насичене: тут вам і «Шазам» з «Месниками», і новинки з незалежних…

28.10.2013

Новинки відео за тиждень 28.10-03.11.2013 (Частина 1)